Конфлікт навколо найстарішого одеського храму — Троїцького собору на Європейській вулиці — перейшов у судову площину та навіть може перерости у силові зіткнення.
Як передає «Думська», сама споруда, яка має статус пам'ятки національного значення, досі контролюється Московським Патріархатом, проте Православна Церква України нещодавно здійснила перереєстрацію його громади.
Наприкінці минулого року були проведені парафіяльні збори, змінено назву юридичної особи та оновлено її статут.
Новий варіант документа підписаний архиєпископом Одеським і Балтським ПЦУ Афанасієм (Яворським). У паперах наголошується, що перейменування та інші коригування зумовлені «зміною підпорядкованості в організаційних та канонічних аспектах».
Юридичні нюанси та позиції сторін
«Проти УПЦ МП тут грає зневага до парафіян, яких не допускають до процесів самоврядування, — зазначає юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов. — Їхні структури не ведуть чітких списків і не реєструють членів громади, покладаючись на стандартну вертикаль. Умовно кажучи — від Путіна через Кирила Гундяєва до одеського Агафангела. Подекуди це стає правовою лазівкою, яка дозволяє ПЦУ перебирати парафії: достатньо знайти вірян чи просто сторонніх осіб, провести збори, скласти протокол, передати документи до обласного департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини, а далі юридично зафіксувати новий статус юрисдикції».
Водночас експерт зауважив, що такий механізм спрацьовує не завжди. Певні громади Одеська єпархія Московського Патріархату заздалегідь оформила як власні структурні одиниці, виступаючи їхнім засновником, тому повернути їх за всього бажання неможливо.
У публікації зазначається, що митрополит Агафангел має чимало інструментів для захисту майна. Один із них був застосований і в ситуації з Троїцьким собором, про що розповів секретар Одеської єпархії ПЦУ Теодор Оробець.
«Якимось дивним чином у 2021 році (коли вже тривала російсько-українська війна, Україна вже отримала Томос, а в суспільстві обговорювалися обмеження діяльності УПЦ МП, — Ред.) обласна адміністрація передала право користування будівлею єпархії МП: спочатку «Олександрійському подвір'ю» (це найменування громадської організації, яка не має жодного відношення до Олександрійського патріархату, адже справжнє представництво іноземної церкви давно функціонує у Москві, — Ред.), а згодом і самій єпархії. Наразі ми з'ясовуємо обставини цього рішення та формуємо правову позицію», — підкреслив він.
Своєю чергою, в Одеській єпархії УПЦ МП переконані, що їхні оппоненти не мають жодних судових перспектив.
«Дійсно, спроба захоплення храму зафіксована, але ці документи наразі оскаржуються в судовому порядку через численні порушення під час їхнього оформлення, — запевняє керівник місіонерського відділу Одеської єпархії УПЦ МП Максиміліан Погореловський. — Особи, вписані туди як члени громади, навіть не підозрювали про проведення будь-яких зборів. Зараз у храмі продовжують здійснюватися богослужіння Української православної церкви (Московського Патріархату)».
Наразі єпархія Московського Патріархату намагається через групу приватних осіб домогтися визнання недійсними зборів, на підставі яких було перереєстровано громаду Троїцького собору. На початку серпня господарський суд Одеської області задовольнив заяву цих громадян та до остаточного розгляду справи заборонив державним реєстраторам вносити будь-які зміни до реєстру.
Історичний контекст собору
Варто нагадати, що цю культову споруду звели ще у 1804 році представники грецької міської діаспори. Першим настоятелем став протоєрей Іоанн Родесу. Значну частину своєї історії храм функціонував саме як грецький і носив відповідну назву. У 1954 році при ньому офіційно заснували подвір'я — представництво Олександрійського Патріархату. Формально керувала собором саме ця Церква, проте фактично він перебував у віданні Московського Патріархату. 1 квітня 1999 року Троїцький собор позбувся статусу подвір'я, перетворившись на звичайну міську парафію Одеської єпархії УПЦ МП (саме представництво було перенесене до РФ). Грецька громада неодноразово намагалася підняти питання про повернення святині, але безрезультатно.
В УПЦ МП категорично заперечують грецьке коріння собору.
«Цей храм ніколи не належав жодній із грецьких церков, — стверджує Погореловський. — Його збудували до революції силами Руської Православної Церкви на пожертви одеситів за проєктом французького архітектора. Пізніше там відкрили подвір'я, дозволивши служити представникам Олександрійського патріархату, проте юридично собор ніколи не був у їхній власності. Згодом подвір'я перевели до Москви, де воно залишається і дотепер. У 2012 році в Троїцькому соборі дійсно служив один клірик з Олександрійської церкви, який навчався в Одесі та вивчав українську мову. Ми його прихистили, він прослужив рік чи два, після чого повернувся назад і зараз служить в Афінах або Салоніках».