Першого листопада вірні візантійського обряду вшановують пам'ять чудотворців і безсрібників Косми та Дам’яна. У цьому ж церковному календарі їм присвячено ще дві дати — 1 липня та 18 жовтня (остання особливо шанується в Греції). Водночас християни латинської традиції згадують цих святих 26 вересня, хоча деякі джерела вказують на 27 вересня.
До лику безсрібників зараховують тих праведників, які володіли даром зцілення і, говорячи сучасною мовою, надавали медичну допомогу абсолютно безоплатно. Завдяки цьому пошанування Косми і Дам’яна набуло неймовірної популярності серед людей, адже хвороби не оминають нікого. У народній уяві ці цілителі після свого відходу на Небеса продовжили опікуватися хворими та немічними.
Особливістю цього чину є те, що він відкриває вірянам приклад не єпископів, священників чи ченців, які переважають у літургійному календарі, а звичайних мирян, що досягли святості завдяки суто «земній» професії.
З огляду на таке духовне значення, історичні подробиці їхнього походження чи обставин загибелі відходять на другий план, тим більше, що щодо цього існує чимало суперечливих версій. Окрім кількох пам'ятних днів у календарі, цих святих розрізняють ще й за регіонами: Римські, Аравійські та Азійські.
Проте більшість дослідників схиляється до думки, що йдеться про одних і тих самих братів-цілителів із III століття, які безплатно лікували людей та тварин. Їхній культ настільки стрімко поширився різними куточками світу, що кожна місцевість прагнула вважати їх своїми земляками. Найбільш імовірним місцем їхнього життя дослідники називають Малу Азію, спираючись на свідчення єпископа Теодора Кирського, який згадував Косму і Дам’яна як місцевих святих. Також відомо, що їхнім місцем поховання став сирійський міст Кир, звідки й розпочалося широке вшанування безсрібників.
Справжнього розквіту цей культ досяг у VI столітті, коли в Римі та Константинополі звели базиліки на їхню честь. Через це традиції вшанування на Сході та Заході мають свої відмінності. У Римському Мартиролозі від 27 вересня Косма і Дам’ян постають як мученики, яких під час гонінь імператора Діоклетіана катували вогнем, камінням, стрілами, розп’яттям і врешті втопили в морі. Натомість Східна церква частіше дотримується переказу про їхню мирну кончину. Це вплинуло й на іконографію: на Сході святих зазвичай зображують із лікарськими інструментами, тоді як на Заході — у мученицьких коронах та зі знаряддями катувань.
Літургійне вшанування Коми і Дам’яна у візантійському обряді має цікаву особливість. Служба їм не є ані полієлейною, ані литійною. Водночас їхні імена входять до небагатьох винятків, які священник виголошує під час Проскомидії, вирізаючи частинки просфори для майбутньої Божественної Літургії.
Окрему роль відіграє вечірня стихира на честь святих, яка стала прообразом самоподібного співу 6-го гласу «Все отложши…». Ця мелодія лягла в основу багатьох подальших літургійних текстів. Сама ж стихира лаконічно розкриває суть їхнього життя: поклавши всю надію на Бога, святі здобули незнищенний скарб, приймаючи дари від Небес і роздаючи зцілення недужим безплатно, наслідуючи Євангеліє, не накопичуючи багатств, служачи Христу та допомагаючи людям і тваринам, вони сьогодні сміливо заступаються за наші душі.
Окремі литійні служби зазвичай правлять лише у тих храмах, які носять їхнє ім’я. Чимало таких церков є і в Україні, зокрема при лікарнях (як-от в інфекційній лікарні Львова). Косма і Дам’ян вважаються небесними покровителями медиків, символізуючи готовність безкорисно допомагати хворим. Крім того, у 2019 році Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній проголосив цих святих покровителями ветеринарної медицини, адже згідно з переказами, вони зцілювали не лише людей, а й диких та свійських тварин.
Мощі святих збереглися у багатьох святинях. Перекази свідчать, що одразу після їхньої кончини біля тіл Косми і Дам’яна відбувалося безліч чудесних зцілень. Про це нагадує ще одна вечірня стихира: невичерпна благодать, отримана від Христа, робить мощі святих джерелом невтомних чудес, а щира молитва до них зцілює навіть невиліковні хвороби.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##