Двадцять п'ятого жовтня віряни візантійського обряду згадують святих мучеників Маркіяна і Мартирія, яких також знають під почесним званням нотарів. Цю ж дату зазначає у своїх списках і Римський Мартиролог.
Походження, служіння та іконографічні особливості
Як свідчать стародавні джерела, зокрема праця «Церковна історія» авторства Созомена, а також численні житія та ікони, ці мужі жили у IV столітті та мали певні церковні ступені. Созомен зазначає, що Маркіян був іподияконом, тоді як Мартирій виконував послух читця та співця. У житійній літературі уточнюється, що вони працювали писарями-нотарями при знаменитій Святій Софії в Константинополі. На іконах їх часто зображують не лише з писарським приладдям чи хрестами в руках, але й у дияконському облачення.
Церковні прекази й літургійні тексти сходяться на тому, що обидва святих були найближчими помічниками та учнями константинопольського архиєпископа Павла І. У богослужбових піснеспівах на 25 жовтня цей духовний зв'язок згадується неодноразово. У тропарі свята мовиться про те, як ця славна двоє мучеників подолала аріанську єресь, навчаючи паству істиній вірі в єдиносутність Сина з Отцем і Святим Духом, залишаючись вірними учнями свого наставника Павла.
Гоніння за часів Констанція ІІ та протистояння єресі
Коли у 337 році імператорський престол посів Констанцій ІІ, відомий прихильник аріанства, ситуація радикально змінилася. Вже у 342 році він усунув архиєпископа Павла І з константинопольської кафедри, замінивши його єретичним єпископом Македонієм І. Ранкова служба утрині називає Македонія «сліпоумним», а Маркіяна і Мартирія — переможцями над ним. За свідченням Созомена, новий єпископ розпочав масові чистки прихильників свого попередника, звинувативши нотарів у підбурюванні народу до заворушень та відправивши їх на суд до префекта Филипа. У житіях ці події описуються як відкрита боротьба проти єресі: свята двоє піднімала людей на захист правовір'я, а на самому суді сміливо викривали гонителів.
Літургійні твори підтримують образ активного опору мучеників, який переходить у славослів'я Пресвятій Трійці. У вечірній стихирі наголошується, що вони з єдиною думкою зруйнували аріанський розкол, навчаючи народ шанувати нероздільну Трійцю в Одиниці та єдине Божественне Єство в трьох Особах.
Мученицька смерть та її символізм
Судовий процес над Маркіяном і Мартирієм суворими катуваннями завершився смертним вироком — мечем. Проте літургія, житія та іконопис часто подають їхню кончину як сакральне заколення, уподібнюючи їхню жертву агнцям. У каноні утрині зазначено, що вони радісно прийняли смерть від кровожерних мечами, бо зберегли віру свого премудрого пастиря Павла.
Подібне уявлення про мучеництво як жертвоприношення чітко простежується в одному з найдавніших творів мистецтва, присвячених їм, — Менологіоні Василія ІІ, створеному на початку XI століття. На цій мініатюрі одного нотаря ріжуть, а інший стоїть із зав'язаними руками поміж нішами, подібними до вівтарів тодішніх базилік, і перетинається поглядом зі своїм побратимом в хвилину агонії. Це підкреслює їхню нерозривну духовну єдність.
Посмертні чудеса та зведення храму
Тіла мучеників поховали за міськими мурами Константинополя, поблизу Мелантіадських воріт — у місці, що користувалося кепською славою серед місцевих мешканців. Однак святиня мощей швидко очистила це місце. Люди перестали оминати його й почали масово приходити по зцілення. Ранковий канон наголошує, що святі заступники навіть після своєї смерті продовжують зцілювати недуги тих, хто з вірою навідується до їхньої гробниці.
Згодом архієпископи Константинополя вирішили вшанувати це місце поховання будівництвом величного храму. Заклав фундамент святий Іван Золотоустий, а завершив справу Сисиній. Віряни й надалі йшли сюди по заступництво, а 25 жовтня остаточно закріпилося в календарі як день пам'яті тріумфаторів над аріанською єрестю.
Злоба гонителів врешті обернулася проти них самих, тоді як Маркіян і Мартирій здобули вічні вінці у Царстві Небесному завдяки своїй незламності.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##