20 жовтня 2026 року Верховний Суд остаточно розставив крапки у питанні про проходження альтернативної служби. Інстанція підтвердила, що українське законодавство не містить норм щодо заміни мобілізації на невійськову службу. Про це інформує «Судово-юридичне видання», посилаючись на дані Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.
Суть судової справи жителя Вінниччини
Приводом для розгляду став судовий позов жителя Вінницької області, який належить до релігійної громади євангельських християн-баптистів. У вересні 2024 року він надіслав до Вінницької районної військової адміністрації офіційну заяву з вимогою направити його на альтернативну службу, оскільки віра забороняє йому брати до рук зброю.
У відповідь місцева адміністрація роз'яснила, що чинні правові норми не дають змоги реалізувати таке право в період воєнного стану та загальної мобілізації. Не погодившись із цим, вірянин звернувся до суду, наполягаючи на своєму конституційному праві. Проте суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію держадміністрації та відхилили позовні вимоги.
Позиція Верховного Суду
Вивчаючи подану касаційну скаргу, колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на профільне законодавство. Зокрема, Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» чітко визначає її як заміну виключно строкової військової служби. Жодних механізмів чи процедур для переведення військовозобов'язаних на альтернативну службу під час призову у ході мобілізації закон наразі не містить.
Враховуючи ці обставини, Верховний Суд ухвалив рішення залишити касаційну скаргу без задоволення, а попередні судові вердикти залишив чинними без змін.
Таким чином, суд підтвердив незмінну практику: наявність релігійних переконань сама по собі не є законною підставою для уникнення військового призову під час мобілізації шляхом заміни його на невійськову службу.