У Гомелі вперше католицька громада не змогла провести молитву біля пам'ятного хреста на території масових поховань жертв радянських злочинів.
Цю інформацію оприлюднило видання Katolik.life.
Починаючи з 1990-х років, щороку 2 листопада, у День поминання покійних, католики збиралися на спільну молитву на 9-му кілометрі Чернігівського шосе, що на околиці міста. Серед страчених у цих лісах людей була значна кількість вірян, зокрема православні та католицькі священники.
Протягом останніх років богослужіння на цьому меморіалі очолював єпископ Казимир Великоселець, який помер на початку 2026 року.
Як стало відомо білоруським католикам, цьогоріч місцеві чиновники вперше відмовилися надати дозвіл на проведення богослужіння на Чернігівському шосе.
Досі Гомель залишався єдиним куточком Білорусі, де католики ще могли відправляти служби на місцях поховань жертв тоталітарного режиму. У Куропатах під Мінськом — найбільшому місці масових страт репресованих — публічні молебні не проводяться з 2023 року. Раніше ці заходи були традиційними та збирали єпископів, включно з Апостольським нунцієм, який представляє Ватикан.
Митрополит Тадеуш Кондрусевич раніше охарактеризував Куропати як «Голгофу білоруського народу», підкреслюючи, що без усвідомлення та об'єктивної оцінки цієї трагічної сторінки нація не матиме майбутнього.
Сьогодні вшанування пам'яті жертв комуністичного терору в Гомелі йде в розріз із офіційною ідеологією. Вона наполягає на тому, що масові розстріли на цій локації здійснювали виключно нацистські окупанти у воєнні роки, тоді як злочини радянської влади замовчуються.
Під час традиційних служб католики не лише згадували страчених у молитвах та вшановували подвиг віри мучеників, але й підносили прохання до Бога про виявлення милосердя до їхніх катів.