Виступаючи на форумі в Ассізі, який був організований Спільнотою святого Егідія до сорокової річниці молитви за мир, Константинопольський Патріарх закликав не сприймати розбіжності як норму.
Про це інформує Радіо Ватикану.
«Православна Церква не полишить надію на єдність». Таке послання оптимізму та водночас відповідальності прозвучало у вівторок, 27 жовтня 2026 року, з вуст Вселенського Константинопольського Патріарха Варфоломія І під час його промови на міжнародному саміті миру в Ассізі.
Минуло чотири десятиліття відтоді, як Папа Іван Павло II ініціював історичний день молитов 27 жовтня 1986 року. Відтоді місто святого Франциска знову перетворилося на осередок єднання представників Сходу й Заходу та різних християнських течій, які поділяють спільну мрію про мир та злагоду.
На переконання Варфоломія I, який нещодавно відсвяткував 35-ту річницю свого сходження на патріарший престол, цей прагматичний крок передусім означає відмову миритися з розколом:
«Це вимагає від нас не звикати до розділення як до чогось природного», – підкреслив він під час свого виступу. Його Святість закликав продовжувати трудитися заради того часу, коли християнські Церкви знову здобудуть повну єдність. Патріарх також нагадав про спільну молитву в Нікеї з Левом XIV, зазначивши, що «те, що нас єднає, є давнішим за те, що нас розділяє».
Учасники та виклики сучасного світу
До масштабної події долучилися чільні релігійні діячі: Кентерберійський архиєпископ Сара Муллалі, Патріарх Ассирійської Церкви Мар Ава III, Константинопольський Патріарх Вірменської Апостольської Церкви Сахак II, очільник французького католицького єпископату Жан-Марк Аввелін, а також єпископ Феліче Акрокка, який очолює католицьку ординатуру Ассізі-Ночери-Умбри-Ґуальдо-Тадіно та Фоліньйо.
Варфоломій I зауважив, що його 35-річне служіння було «наповнене радощами та випробуваннями» на тлі повернення війни у світі. Збройні конфлікти охопили чимало регіонів – від Балкан до Кавказу, від Близького Сходу до Африки, а тепер дійшли й до європейського континенту. У таких реаліях Церква не має права залишатися осторонь, адже миротворчість є фундаментальною складовою її місії.
Захист справжньої віри
У цьому ключі Константинопольський Патріарх згадав положення Босфорської декларації 1994 року, де духовні лідери чітко зафіксували позицію: «злочин, скоєний в ім’я релігії, є злочином проти релігії».
Він окремо наголосив, що «посилання на ім’я Бога для виправдання вбивства є блюзнірством в очах Церкви». Через це скрізь, де зводяться нові бар'єри й стіни розмежування, на релігійну спільноту покладається священний обов'язок звершувати молитви, заступатися за стражденних та відновлювати зруйновані мости взаєморозуміння.