31 серпня, на свято мучеників Флора і Лавра, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у київському Вознесенському Флорівському жіночому монастирі.
Під час богослужіння відбулася важлива подія — офіційний чин прославлення у лику святих блаженної Ольги Києво-Флорівської (Кочановської), яка була подвижницею Христа заради юродивої.
Предстоятелю Української Православної Церкви співслужили митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Васильківський Іоасаф, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Бородянський Марк, а також священнослужителі обителі та запрошені гості. Разом із сесринством молилася і настоятелька монастиря ігуменя Євлампія (Єлісейкіна).
За усталеною традицією, безпосередньо перед самим чином прославлення було відслужено останню заупокійну літію за блаженною Ольгою.
Згодом митрополит Климент оголосив постанову Священного Синоду щодо місцевого прославлення нової святої. Синод УПЦ затвердив її шанування, іконописний образ, а також спеціальні тексти служби та акафіста. Пам'ять блаженної Ольги визначено святкувати 16 / 29 жовтня, в день її упокоєння.
Під час церемонії митрополит Павел зачитав життєпис подвижниці, після чого хор і віряни виконали тропар, кондак і величання, а духовенство і парафіяни вклонилися її іконі.
Блаженна Ольга Києво-Флорівська (у світі Кочановська, 1887–1971 роки життя) походила з шляхетного дворянського роду та отримала блискучу освіту. Її життєвий шлях докорінно змінився після дивовижного видіння Пресвятої Богородиці. У 1905 році, у віці 18 років, маючи благословення Глинських старців, вона прибула до столичного Флорівського монастиря, де присвятила понад 60 років молитвам, глибокому смиренню та чернечому подвигу.
Прикриваючи високі дари Святого Духа — прозорливість, зцілення та чудотворення — зовні дивакуватою поведінкою та юродством, вона стала духовним прихистком для багатьох вірян у важкі роки радянських гонінь та закриття храмів.
Подвижниця заздалегідь знала час свого земного відходу і спочила 29 жовтня 1971 року. Її поховали на Звіринецькому кладовищі в Києві, залишивши заповіт приходити до неї на могилу з обіцянкою молитися за кожного, хто її пам'ятає.
Після читання Євангелія Блаженніший владика звернувся до присутніх із архіпастирським повчанням.
Особливу увагу під час молитви приділили проханням про мир в Україні, захист від ворогів, збереження знедолених та тих, хто втратив свої домівки, а також допомогу нужденним. Предстоятель молився про дарування мудрості владі, зміцнення воїнів, звільнення полонених і зцілення хворих.
На завершення богослужіння Митрополит Онуфрій привітав паству зі знаменним святом та надав своє архіпастирське благословення.