П'ятого вересня під час презентації православного духовного простору «Фанаріон» у столиці Угорщини отець Костянтин Шевченко, який служить в Австрійській митрополії Вселенського Патріархату, презентував Його Всесвятості Патріарху Варфоломію образ Христа Спасителя.
Цю святиню священнослужитель створив на звичайній кухонній дошці, врятованій з-під завалів зруйнованої будівлі у його рідному Херсоні.
У своєму дописі на сторінці у Facebook отець Костянтин зазначив: «Цей дерев'яний фрагмент уособлює хліб та родинне застілля. Бойові дії знищили житло, обірвавши звичний ритм життя. Проте тепер на цій дошці постає Христос, Який звершує Таїнство Євхаристії, адже Він і є Хліб життя».
Священник родом із Херсона наразі очолює українську православну парафію в Зальцбурзі. Ця громада належить до Архиєрейського округу Австрійської митрополії, що об'єднує українські парафії в Австрійській Республіці та Угорщині.
Як інформує видання Orthodoxtimes, оновлений центр християнського діалогу та православ'я «Фанаріон» міститься в центральній частині Будапешта.
На урочистому освяченні духовного осередку зібралися ієрархи Вселенського Престолу та представники інших автокефальних Церков, римо-католицькі єпископи й духовенство, архонти Великої Церкви Христової. Також на заході були присутні колишній віцепрем'єр-міністр Угорщини Жолт Шемєн, очільник у справах релігії професор Георгіос Каланціс та дипломатичні представники Греції, Кіпру, Сербії, Грузії, Албанії, Болгарії і України.
Звертаючись до присутніх із промовою про роль новоствореного центру, Патріарх Варфоломій підкреслив:
«Фанаріон» стане свідченням того, що православна віра здатна долати будь-які національні, культурні та інші межі й особливості ідентичності. У серці старовинного Будапешта відтепер функціонуватиме «вікно у світ». Тут богословська думка вестиме діалог із наукою, мистецтвом, глобальними екзистенційними викликами, а також сподіваннями та прагненнями сучасного суспільства».
«Сьогодні ми започатковуємо простір для взаємної зустрічі та комунікації, щиро вірячи, що справжній розвиток неможливий без шанування духовних орієнтирів. Це доведено багатовіковою традицією Святої Великої Церкви Христової: традицією істинної віри, літургійного служіння і духовності, благодійності, соціальної та пастирської праці, внеску в освіту і культуру, міжхристиянської злагоди, діалогу заради миру та віри у міць відкритої розмови», — додав Його Всесвятість.