Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення перенести на невизначену дату судовий розгляд за позовом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Відомство вимагає заборонити діяльність Української Православної Церкви Московського Патріархату через її доведений зв'язок із Російською Православною Церквою.
Цю інформацію поширило агентство «Інтерфакс-Україна», посилаючись на адвоката УПЦ МП Микиту Чекмана.
За словами юриста, засідання щодо ліквідації Київської митрополії відклали тому, що матеріали будуть скерувані до Верховного суду для опрацювання їхньої апеляційної скарги, про що він написав у своєму Telegram-каналі.
Раніше в Держетнополітики роз'яснювали, що згідно з ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня було відкрито апеляційне провадження. Воно стосується скарги УПЦ МП на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня, яким той перенаправив позов Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ МП до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до позовних вимог, Державна служба з етнополітики та свободи совісті наполягає на припиненні релігійної організації Київська митрополія УПЦ МП шляхом ліквідації. Окрім того, відомство просить передати державній владі всі активи, кошти та майно цієї структури, за винятком культових споруд.
Як відомо, у серпні 2024 року український парламент ухвалив закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який встановлює заборону на роботу в країні релігійних громад, що мають афіліацію з РПЦ.
20 травня 2025 року Держетнополітики розпочала перевірку щодо наявних ознак зв'язку УПЦ МП із забороненим закордонним релігійним об'єднанням.
Вже 9 липня 2025 року державне відомство заявило про виявлення таких ознак афілійованості УПЦ МП із Російською Православною Церквою, діяльність якої в Україні перебуває під забороною.
17 липня 2025 року Держетнополітики виписала УПЦ МП офіційний припис із вимогою усунути порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації до 18 серпня, а також затвердила перелік релігійних структур, що входять до її складу чи пов'язані з нею.
Згодом керівництво УПЦ МП направило до держоргану лист із власними роз'ясненнями позиції стосовно церковного статусу. У документі зазначалося, що припис є неприпустимим втручанням у внутрішні справи релігійної громади і виконаний не буде.
27 серпня 2025 року Держетнополітики офіційно визнала УПЦ МП пов'язаною з РПЦ. Згідно з профільним законом «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», через 60 днів УПЦ МП достроково втратить законне право користуватися державним і комунальним майном.
29 серпня 2025 року Держетнополітики звернулася до суду з позовом про припинення діяльності УПЦ МП як структури, афілійованої з РПЦ, вимагаючи також передати державі її активи, кошти та майно (окрім культових).
18 вересня 2025 року суд відхилив клопотання УПЦ МП про вжиття заходів забезпечення позову. 29 жовтня Касаційний адмінсуд у складі Верховного суду залишив це рішення без змін, відмовивши в задоволенні апеляції. Водночас 22 жовтня суд відмовив і Держетнополітики у її клопотанні щодо забезпечення позову про припинення діяльності Церкви, на що у листопаді відомство подало апеляцію.
Зі свого боку, представники УПЦ МП вимагають у судовому порядку визнати незаконним та скасувати наказ Держетнополітики про визнання їхньої Церкви афілійованою з РПЦ, а також подали зустрічний позов у справі про припинення діяльності організації.