До пам'ятника Жертвам репресій 1930-х — початку 1950-х років прийшли співробітники Українського інституту національної пам’яті, а також члени громадських організацій «Київське товариство “ЛемКиїв”» і Київського товариства депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського. Вони поклали квіти та запалили пам'ятні лампадки.
Про це інформує УІНП.
Спільну панахиду за загиблими від репресій та насильницьких виселень провели священнослужителі Патріаршого собору воскресіння Христового УГКЦ та церкви Миколи Набережного ПЦУ — отець Богдан Чурило і отець Леонід Сливканич. Вони закликали зберігати вічну пам'ять про постраждалих.
Очільник Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров зазначив: «Ми відчуваємо цей біль, який ніколи не буде загоєний. Російській імперії мало було знищити тіло, вони намагалися знищити дух, тому чинили найстрашніші злочини — голоди, репресії, депортації. Тисячі людей померли під час депортації, вчиненої разом із комуністичною Польщею, Господь знає всі їхні імена. І ми з вами, згідно християнського обовʼязку, бережемо памʼять про них. Не маніпулюючи цифрами, не виголошуючи гасел, а пошановуючи їхню памʼять».
Своєю чергою, отець Леонід Сливканич поділився особистою історією: «Нас вдруге вигнали з нашої землі. Цього разу — з Херсонщини, де я народився у родині депортованих. Це зробили нащадки тих самих червоних катів. Вони знищили наші села на Херсонщини, які відбудовувалися руками депортовані та їхніх нащадків. Нині, як і тоді, у 51 році в Карпатах, моє село на Херсонщині спалене — тепер вже російськими КАБами, Хай Господь дає нам сил і мудрості не стати на коліна перед цим ворогом, перемогти його і розповісти всьому світу про його злочини».
Керівниця ГО «ЛемКиїв» Катерина Чаплик підкреслила, що ті жахливі події насамперед асоціюються з людським болем та зруйнованими долями. Вона додала: «Про це потрібно памʼятати. І я дякую усім, хто вивчає, зберігає памʼять про ті події і про тих людей».
Представник товариства «Холмщина», дипломат Микола Ярмолюк висловив вдячність Українському інституту національної памʼяті за проведення акції та пильну увагу до доль виселених людей. «Ви пробиваєте шлях нашої історії до широкого кола людей, — заявив він. — Памʼять про трагічні сторінки має бути дороговказом у майбутнє, щоб трагедії не повторювалися знову».