Упродовж 11–12 вересня відбулася 22-га зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES). Через тимчасову окупацію Криму військами РФ цей авторитетний форум проводять у Києві ще з 2014 року. Цьогорічний масштабний захід об’єднав понад 700 делегатів із 28 держав світу.
Як зазначили в Українському католицькому університеті (УКУ), конференція Ялтинської європейської стратегії є ключовою міжнародною ініціативою, яка починаючи з 2004 року збирає разом політичних діячів, дипломатичних представників, підприємців та фахівців задля дискусій про європейські перспективи України й проблеми глобальної безпеки.
Головним гаслом цьогорічного зібрання визначили тезу «Мир через силу ЗАРАЗ». Упродовж двох днів делегати аналізували хід російсько-українського протистояння та шляхи його завершення, європейську і українську безпеку, досягнення у сфері оборонних технологій, економічні питання, а також подальшу євроінтеграцію нашої держави.
Доповіді під час панельної дискусії «Україна – територія історичних інновацій» представили владика Борис Ґудзяк, який обіймає посади митрополита та архиєпископа Філадельфійського УГКЦ і президента УКУ, а також історик і професор Українського католицького університету Ярослав Грицак. Вони зосередилися на українському минулому, національній ідентичності та тому, яке місце Україна займала у структурі російських імперських утворень.
Владика Борис Ґудзяк підкреслив важливість етичного підходу до вивчення вітчизняного минулого.
«Ми перебуваємо посеред війни. Війна – це руйнування і розділення. Ця війна побудована на історичній брехні, а також на історії імперій і релігій», – зауважив він.
Митрополит висловив упевненість, що домінування русоцентричного погляду на історію слов’янських народів спотворило уявлення про здатність українців протистояти ворожій агресії.
«Через те, що в свідомості людей панує русоцентричний погляд на слов’янську історію, люди думали, що Україна не протримається й трьох днів. Це перетворюється на дуже чіткі стратегічні та тактичні помилки й хибні уявлення», – акцентував владика Борис.
Своєю чергою, Ярослав Грицак провів паралелі між сьогоденням і різними етапами українського минулого, наголосивши на ключовій геополітичній ролі нашої країни.
«Не лише сьогодні Україна має глобальне значення. Так було вже не раз – під час Першої та Другої світових воєн, у XVII столітті, у періоди освоєння територій і формування перших міст. Це стратегічна територія. Якщо ви хочете стати модернізованою наддержавою, ви повинні контролювати цю територію – через її ресурси та політичне значення», – пояснив історик.
Професор Грицак також виокремив важливу особливість українського історичного досвіду — відсутність ідеї міфічного «золотого віку».
«Це ключова відмінність між Україною та росією. Бо в України немає “золотого віку”, до якого можна було б повернутися. Золотий вік України – попереду!» – резюмував він.
До дискусійної панелі також долучився відомий історик Тімоті Снайдер. Висловлюючись про значення історії у побудові сучасного сприйняття України, експерт підкреслив, що глибоке розуміння минулого є базовою вимогою для прийняття правильних стратегічних рішень нині. Він також високо оцінив зусилля українських науковців у дослідженні власних історичних коренів.
«Неможливо вести сучасну політику чи стратегію без історії. Велика заслуга українців загалом і моїх українських колег зокрема в тому, що навіть у час війни, коли відбувається так багато іншого, вони з ще більшою наполегливістю та зосередженістю, але водночас із великою відкритістю й допитливістю, працюють над фундаментальним питанням: ким є українці», – підсумував Тімоті Снайдер.
Учасники зібрання дійшли висновку, що осмислення історичного шляху України дає змогу глибше усвідомити її вагомість у загальносвітових процесах. Аналізуючи минуле, українці зміцнюють власну ідентичність та чіткіше визначають своє місце на глобальній арені як зараз, так і в майбутньому.