Давид Псалмоспівець
цар Ізраїльський
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Святий цар і пророк Давид був восьмим, останнім сином старійшини міста Віфлеєма. В юному віці він пас батьківські стада. У години дозвілля вправлявся у співі та грі на гуслах. Богом даний дар він звернув на служіння Господу: оспівував премудрість і благість Царя Небесного.
У 18 років Давид прославився й здобув любов народу. Коли на землю Ізраїля напали филистимляни, велетень Голіаф викликав ізраїльтянина на поєдинок. Давид, який приніс братам-воякам їжу, без зброї переміг Голіафа: камінь із пращі влучив йому в чоло так сильно, що велетень упав і більше не піднявся. Цар Саул, зрадівши, поставив Давида тисячоначальником. У цій посаді він діяв мудро й заслужив ще більшу любов народу.
Саул знав від пророка, що Господь відкидає від нього царство й передає іншому. У Давиді він бачив свого наступника, що викликало в нього гнів. Тому Саул переслідував Давида до самої своєї смерті, але Бог охороняв Свого обранця.
Після смерті Саула Давид став царем Ізраїльського народу. Він мудро керував державою, дбав про угодження Богові й користь для людей. Ізраїль ставав могутнім царством. Свій дар співця Давид використовував для виховання в народі духу віри, благочестя, любові до батьківщини та інших чеснот.
За його царювання була збудована нова столиця — Єрусалим («місто миру»), що швидко розквітнув і став знаменитим у всьому світі.
У роки випробувань Давид із особливим розважанням вдивлявся в шляхи Божого Промислу, виливав перед Господом свою скорботу й просив допомоги. Часто, описуючи власні страждання, він у пророчому дусі переносився у майбутнє й бачив муки Христа, Спасителя світу. Богонатхненні піснеспіви Давида були зібрані в одну книгу — Псалтир.
Псалом 90
Живый в помощи Вышняго, в крове Бога небеснаго водворится, речет Господеви: заступник мой еси и прибежище мое, Бог мой, и уповаю на Него. Яко Той избавит тя от сети ловчи и от словесе мятежна: плещма Своима осенит Тя, и под криле Его надеешися: оружием обыдет тя истина Его.
Не убоишися от страха нощнаго, от стрелы летящия во дни, от вещи во тме преходящия, от сряща от нападения и беса полуденнаго.
Падет от страны твоея тысяща, и тма одесную тебе, к тебе же не приближится: обаче очима твоима смотриши и воздаяние грешников узриши. яко Ты, Господи, упование мое: Вышняго положил еси прибежище твое.
Не приидет к тебе зло, и рана не приближится телеси твоему селению твоему: яко Ангелом Своим заповесть о тебе, сохранити тя во всех путех твоих.
На руках возмут тя, да не когда преткнеши о камень ногу твою: на аспида и василиска наступиши, и попереши льва и змия. Яко на Мя упова, и избавлю и: покрыю и, яко позна имя Мое.
Воззовет ко Мне, и услышу его: с ним есмь в скорби, изму его и прославлю его: долготою дний исполню его и явлю ему спасение Мое.
1 Той, хто живе під покровом Всевишнього, у тіні Всемогутнього спочиватиме. 2 Скажу ГОСПОДЕВІ: «Пристановище моє й твердиня моя – Бог мій, на Нього я надію покладаю». 3 Адже Він визволить тебе від тенет людолова й від згубної моровиці. 4 Мов птах, вкриє тебе Своїм пір’ям, і під крилами Його спочиватимеш безпечно. Щит великий і обладунок – істина Його. 5 Не будеш боятися жаху нічного, ані стріли, що вдень летить, 6 ані моровиці, що в пітьмі ходить, ані пошесті, що спустошує опівдні. 7 Впаде поруч із тобою тисяча ворогів, і десять тисяч – праворуч від тебе, але до тебе вони не наблизяться. 8 Тільки очима своїми будеш дивитися й побачиш покарання нечестивих. 9 Оскільки ти ГОСПОДА – притулок мій, Всевишнього – зробив пристановищем своїм, 10 не спіткає тебе лихо й хвороба не наблизиться до твого шатра. 11 Бо Він ангелам Своїм про тебе накаже, щоб оберігали тебе на всіх твоїх дорогах. 12 Вони понесуть тебе на своїх долонях, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь. 13 На лева й на кобру наступиш, розтопчеш молодого лева й змію.[1] 14 «За те, що він полюбив Мене, врятую його, піднесу його, бо він пізнав ім’я Моє. 15 Коли він покличе Мене, Я відповім йому, у біді з ним буду, визволю його й прославлю. 16 Довголіттям насичу його й з’явлю йому Моє спасіння».