Іоанн
Дамаскін прп., піснописець
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Преподобний Іоанн Дамаскін народився близько 680 року в столиці Сирії Дамаску, у християнській родині. Його батько, Сергій Мансур, був скарбником при дворі халіфа. У Іоанна був названий брат, осиротілий юнак Косма, якого Сергій прийняв до себе в дім.
Коли діти підросли, Сергій подбав про їхню освіту. На дамаському невільничому ринку він викупив з полону вченого ченця Косму з Калабрії і доручив йому навчати дітей. Хлопці виявили надзвичайні здібності й легко опанували курс світських і духовних наук.
Після смерті батька Іоанн обійняв при дворі посаду міністра та градоправителя. У той час у Візантії виникла і швидко поширювалася єресь іконоборства, яку підтримував імператор Лев III Ісавр (717–741). Ставши на захист православного іконошанування, Іоанн написав три трактати «Проти тих, хто ганьбить святі ікони».
Мудрі, богонатхненні писання Іоанна розлютили імператора. Але оскільки автор їх не був візантійським підданим, його не можна було ні ув'язнити, ні стратити. Тоді імператор вдався до наклепу.
За його наказом від імені Іоанна було складено підроблений лист, у якому дамаський міністр нібито пропонував імператору свою допомогу в завоюванні сирійської столиці. Цей лист і свою лицемірно-улесливу відповідь на нього Лев Ісавр відіслав халіфу. Той негайно наказав усунути Іоанна з посади, відрубати йому кисть правої руки і повісити її на міській площі.
Того ж дня надвечір Іоанну повернули відрубану руку. Преподобний почав молитися Пресвятій Богородиці та просити зцілення. Заснувши, він побачив ікону Божої Матері і почув Її голос, який сповістив йому, що він зцілений, і водночас наказав без упину трудитися зціленою рукою.
Прокинувшись, він побачив, що рука його неушкоджена. Дізнавшись про чудо, яке свідчило про невинність Іоанна, халіф просив у нього вибачення і хотів повернути йому колишню посаду, але преподобний відмовився. Він роздав своє багатство і разом із названим братом та товаришем з навчання Космою вирушив до Єрусалима, де вступив простим послушником до монастиря Сави Освяченого.
Нелегко було знайти йому духовного керівника. З монастирської братії на це погодився лише один дуже досвідчений старець, який став вміло виховувати в учневі дух послуху і смирення. Насамперед старець заборонив Іоанну писати, вважаючи, що успіхи на цьому терені стануть причиною гордині.
Одного разу він послав преподобного до Дамаска продавати кошики, виготовлені в монастирі, причому доручив продати їх значно дорожче за їхню справжню ціну. І ось, подолавши болісний шлях під палючим сонцем, колишній вельможа Дамаска опинився на ринку в лахмітті простого продавця кошиків. Але Іоанна впізнав його колишній домоправитель і скупив усі кошики за призначеною ціною.
Одного разу в монастирі помер один з ченців, і брат покійного попросив Іоанна написати що-небудь для втіхи. Іоанн довго відмовлявся, але з милосердя, поступившись проханням згорьованої людини, написав свої знамениті надгробні тропарі. За цей непослух старець вигнав його зі своєї келії.
Усі ченці почали просити за Іоанна. Тоді старець доручив йому одну з найважчих і найнеприємніших справ — прибирати з монастиря нечистоти. Преподобний і тут виявив взірець послуху.
Через деякий час старцю у видінні було вказано Пречистою і Пресвятою Дівою Богородицею зняти заборону на писання для Іоанна. Про преподобного дізнався Єрусалимський патріарх, висвятив його на священика і зробив проповідником при своїй кафедрі. Але преподобний Іоанн невдовзі повернувся до Лаври преподобного Сави, де до кінця своїх днів проводив час у писанні духовних книг та церковних піснеспівів, і залишив монастир лише для того, щоб викрити іконоборців на Константинопольському Соборі 754 року.
Його піддали тюремному ув'язненню та катуванням, але він усе переніс і з милості Божої залишився живий. Преставився близько 780 р., у віці 104 років.
Преподобному Іоанну Дамаскіну
Тропарь, глас 8-й:
В тебе, отче, известно спасеся еже по образу: приим бо крест последовал еси Христу, и, дея, учил еси презирати убо плоть, преходит бо, прилежати же о души, вещи безсмертней. Темже и со ангелы срадуется, преподобне Иоанне, дух твой.
Тропарь иной, глас 8-й:
Православия наставниче, благочестия учителю и чистоты, вселенныя светильниче, монашествующих Богодухновенное удобрение, Иоанне премудре, ученьми твоими вся просветил еси, цевнице духовная, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Кондак, глас 4-й:
Песнописца и честнаго Богоглагольника, Церкве наказателя и учителя и врагов сопротивоборца Иоанна воспоим: оружие бо взем - Крест Господень, всю отрази ересей прелесть и яко теплый предстатель к Богу всем подает прегрешений прощение.
Молитва:
Преподобне отче Иоанне! Воззри на нас милостивно и к земли приверженных возведи к высоте небесней. Ты горе на небеси, мы на земли низу, удалены от тебе, не толико местом, елико грехми своими и беззаконии, но к тебе прибегаем и взываем: настави нас ходити путем твоим, вразуми и руководствуй. Вся твоя святая жизнь бысть зерцалом всякия добродетели. Не престани, угодниче Божий, о нас вопия ко Господу. Испроси предстательством своим у Всемилостиваго Бога нашего мир Церкви Его, под знамением креста воинствующей, согласие в вере и единомудрие, суемудрия же и расколов истребление, утверждение во благих делех, больным исцеление, печальным утешение, обиженным заступление, бедствующим помощь. Не посрами нас, к тебе с верою притекающих. Вси православнии христиане, твоими чудесы исполненнии и милостями облагодетельствованнии, исповедуют тя быти своего покровителя и заступника. Яви древния милости твоя, и ихже отцем всепомоществовал еси, не отрини и нас, чад их, стопами их к тебе шествующих. Предстояще всечестней иконе твоей, яко тебе живу сущу, припадаем и молимся: приими моления наша и вознеси их на жертвенник благоутробия Божия, да приимем тобою благодать и благовременную в нуждех наших помощь. Укрепи наше малодушие и утверди нас в вере, да несомненно уповаем получити вся благая от благосердия Владыки молитвами твоими. О, превеликий угодниче Божий! Всем нам, с верою притекающим к тебе, помози предстательством твоим ко Господу, и всех нас управи в мире и покаянии скончати живот наш и преселитися со упованием в блаженныя недра Авраамова, идеже ты радостно во трудех и подвизех ныне почиваеши, прославляя со всеми святыми Бога, в Троице славимаго, Отца и Сына и Святаго Духа, ныне и присно и во веки веков. Аминь.